Мы Вам не оппоненты, кстати. Это не дебатный клуб!....

Quote (Пятнистая_Кошка)

Лично не знакома, кстати... И не хочу знакомиться тоже кстати

Насчет Ваших алармистов харьковских вот статейка (с моего сайта взял, перепечатка из Сегодня). А то мы тут с Вами пока болаем, у вас под боком кричат караул :?-)

В 2015 году будет конец света. Валентина Гаташ
Рейтинг: / 0
ХудшаяЛучшая
Написал Олег Серый
02.05.2007
АЛАРМИСТ -- КТО ЭТО?

Общество алармистов ( от английского "аlarm" -- тревога, "alarmist" -- паникер) создано в Харькове. В нем есть бизнесмены, ученые, учителя. Мне тоже удалось стать его членом, поскольку я согласна участвовать в разработке главной идеи алармистов. А она такова: катастрофы -- двигатель эволюции. Примерно так написала и в заявлении о приеме. -- В последние годы в нашей стране сформировалось кризисное общественное сознание, --говорит председатель общества кандидат физико-математических наук В. Волков. -- Предчувствие глобального катаклизма, активно поддерживаемое многими политиками, религиозными деятелями, писателями, сейчас как бы витает в воздухе. Объективные причины для тревоги, конечно же, есть. Важно проанализировать, что нам угрожает и можно ли этому противостоять?

В ЧАС "Х" МОЛОДОЙ МЕСЯЦ НЕ ВЗОЙДЕТ

Именно к такому выводу пришел в результате многолетних исследований известный украинский ученый, доктор исторических наук Николай Александрович Чмыхов. Для алармистов он непререкаемый авторитет.

"Наши далекие предки знали о цикличности движения Вселенной и понимали глубинную связь между поворотными моментами человеческой истории и периодическими космическими катастрофами", -- писал ученый в своей книге "История язычества
Руси", которая нынче становится культовой. Чтобы проверить свои выводы, Николай Чмыхов сопоставил дошедшие до нас письменные и мифологические источники с современными научными данными. Построив модель жизни планеты Земля, он сделал прогноз на будущее.

Что же нас ожидает? Жизнь Солнечной системы, как и всей Вселенной, строго циклична. Чем больше цикл, тем сильнее потрясение на его рубежах. А 9576-летний просто ужасен. Именно в его начале после невероятных по силе катаклизмов палеолит сменился мезолитом, начал складываться современный климат и зародилась современная цивилизация.

Древние утверждали, что катаклизмы такого рода случаются в строго определенное время -- ранней весной, ближе ко дню весеннего равноденствия, когда происходит аномальное явление -- солнечное затмение, после которого не зарождается молодой месяц. Чмыхов рассчитал точную дату будущего конца света: весеннее равноденствие в марте 2015 года.

Вышедшая в еще стабильных восьмидесятых годах, книга подверглась резкой критике украинских ученых и не была замечена широкой общественностью. Однако события последних лет послужили как бы естественным подтверждением гипотезы умершего сорокалетним в 1994 году Н.Чмыхова. Она попала в фокус общественного интереса не только у нас, но и за рубежом: в США, Италии, Израиле и других благополучных странах. Хотя, конечно, у нас алармистская аура гораздо сильнее. Впрочем, по Чмыхову, так и должно быть. Он считает, что глобальный катаклизм начнется в так называемой зоне циркумпонтийской, куда входит и Украина.

ЕСТЬ ЛИ ПРЕДВЕСТНИКИ У КОНЦА СВЕТА?

-- Есть, -- уверяют алармисты. -- Мы все свидетели первых предупреждений природы, однако не всегда осознаем их значение.

Климат у нас меняется? Да, грядет парниковый эффект с глобальным потеплением. Это грозит многими бедами на Земле -- от затопления прибрежных участков до опустынивания других земель. Об экологии и говорить нечего. Человек тоже не становиться сильнее. Растет количество генетических нарушений у новорожденных. Возвращаются старые, казалось бы, побежденные болезни и возникают все новые типа СПИДа или лихорадки Эбола.

Крупнейшие наводнения, землетрясения, причем последние -- в Узбекистане (1948 и 1976 гг.) и в Индии (1967 г.) произошли в асейсмичных районах. Только за 1965--1992 годы от природных катастроф погибло 3,6 миллиона и пострадало более 3 миллиардов человек.

Социальными предвестниками можно назвать международный терроризм, наркоманию, организованную преступность, экономический кризис.

У НАС ЕСТЬ ШАНС!

Тревогу забили представители страховых обществ после землетрясений в Сан-Франциско и Санта-Барбаре (США), когда соответствующие компании были не в состоянии выплатить пострадавшим необходимые суммы. Поэтому одна из старейших и крупнейших страховых компаний мира "Ллойд" после дополнительного изучения степени риска от всевозможных катастроф предполагает значительно повысить страховые ставки.

Но можем ли мы застраховаться от конца света?

-- Главное -- осознание опасности -- уже произошло, -- говорят алармисты, --Так, в США создана глобальная система информирования о катастрофах. Уже действует международная группа мониторинга за астероидной и кометной опасностью, в работе которой участвуют и харьковчане. Может быть, впервые в истории не только человечества, но и существования биологической жизни на Земле появился шанс избежать разрушительного катаклизма типа конца света.

От чего нужно защищаться? Среди возможных "киллеров" прошлого чаще всего называют все те же астероиды, землетрясения, наводнения, извержения вулканов, климатические катаклизмы, вспышки сверхновых звезд, парад планет и прочее, и прочее.

"Возможно, человечество и не сможет успешно противостоять многим из них, -- пишут алармисты в книге "Катастрофы -- двигатель эволюции?", которую они собираются издать,-- но мы уверены, что жизнь, как таковая, неуничтожима. Со свойственной ей пластичностью она лишь примет другие, может быть более высокие формы. И в следующей цивилизации будет жить не Нomo sapiens, а какой-нибудь другой вид, с другим набором генов, не только разумный, но и с другими, более совершенными качествами, как духовными, так и физическими".

Может быть, это будет человек, появление которого предвидел народный пророк Порфирий Иванов? То есть разумный альтруист, не разрушающий природу. А может быть, выживут нынешние дети, получившие из-за чернобыльской ситуации новые гены с еще неизвестными свойствами?

Валентина ГАТАШ для "Сегодня"

Что Вы об этом думаете? Познакомиться с ними не желаете? Может, приветик от Олега Серого передадите ? :-)

"Благо цивілізації" - вогняні кулі, які падають з неба....
А люди бігають по полю і гупають у них ногами, головами, боками... Бо уявили себе чемпіонами - бавляться з вогнем.
А якщо обпалить...? То ніхто так і не збагне, що тіло горить, тліє протягом матчу.... Бо спостерігачі аплодують тупими хлопками задоволення...
Невже суть життя у цивілізації, яка пропахла "тютюном" і "алкоголем"...?
А в той час «Самітний Бог на Камені своєї абсолютності марить сном серцевої вразливості...» Він вірить, що людина все ще має серце сповнене Любов’ю.
Та нарешті запитавши – «Чи є тут Слово Боже» ? у відповідь почув – нема. Не там ховаються люди, не туди біжать, кланяються... Кому? Навіщо?
Він каже їм: схаменіться! Тільки мова Його мовчазна, тому і не чують. Не чують, бо нема вразливості у серці, не чують, бо серця нема... Загубили серце...
Тому Він самотній, але не від того, що сам. З ним є ті, які несуть його Славу у знаменнях своїх – Його. Знамення ті знаменують не час , не день і не ніч... а Любов. Він іде просторами занедбаних душ, наче Весна і топить кригу ненависті, обсипає цвітом голі дерева і змерзлі квіти... Кожен Його дотик – Жива Вода. Я п’ю Її даром. П’ю і Живу.
«Самітний Бог на Камені своєї абсолютності марить сном серцевої вразливості...»
--- Де ж ваші душі?
Знову питає.
--- Пішли молитися у церкву...
Відповіло маленьке дівча.
--- А ти чому не пішла?
--- Бо я вже прийшла...
Він бере дитя на руки і благословляє. Маленьку душу Храмом називає.
І знову каже: Ось де Істина! Бо це є Храм.
Я казав: коли ви станете, такими, як вони(діти) то зможете увійти у Нього - у Дім Батька Мого.
Дім Батька Мого – Душа. Але Душі у вас нема, то й Батька нема, бо Сина не пізнали ви. Бо той, хто Сина невозлюбив, той Батька не матиме, а ні Матір...
--- То де ж ваші душі?
Знову питає.
--- Пішли молитися у церкву...
Відповіло маленьке дівча.
--- А ти чому не пішла?
--- Бо я вже прийшла.
--- Як тебе звуть?
--- Мама.
--- Чому ти Мамо, не йдеш?
--- Бо мені нікуди йти, окрім за Тобою.
--- Ти даєш мені Життя?
--- Даю. Янгол у вісні приходив тай казав – Люблю.
Боже мій, я так Люблю, що не тямлюсь від Любові!
--- Люби. І Любов мою неси, окропи землю Живою Водою. Я стану в тобі рікою. Неси мене в собі – Дитя у лоні, бо ти навік у Божім полоні.
Та взріла не полон, а волю. Полюбила Мене, а не долю. Віддала Душу, а не час. Іди, бо вже чекають Нас. Бери у руку ліву гріх, у праву – Силу, а в серці понесеш Мене – під серцем ти носила... Тож сій тепер. На чию душу впаде гріх – жага спокуси – плотських потіх... той стане з боку. А кого сила звалить з ніг, аби покаятись – вклонитись Богу, віддати шану і випити сльозу... той піде далі, у Дім, що не з піску.
А ті, що з боку горітимуть в вогні, у озері пекельнім, що палить їх у їхній же брехні.
То де ж ваші душі?
Знову питає.
--- Пішли молитися у церкву...
Дівча мале відповідає.
--- А ти чому не пішла?
--- Бо Ти мій Храм – я вже прийшла.
--- Молися Мамо, молися люба. Бо тяжкий час прийшов. Прийшла велика згуба... але у ній твою Любов я віднайшов.
Ненавидіти не вмієш ти... тому Люби – молися Мамо. Хай твої молитви зігріють твоїх діточок. Хай сонце прихистить, бо ніч на дворі, йди у Дім, Матусю...
--- Молюся, Сину мій, молюся.
За вас молюся, грішні. Молюся, плачу і страждаю. І на Синочка споглядаю. У домі Отчім, у домі Того, Який благословив мене Собою – я зачала – увірувала в Бога, аби Дитя у світ собою привела.
В Тобі нема печалі, в Тобі нема тривоги, в Тобі нема журби...
Молюся, Сину, мій любий Сину... мій Боженько, мій Батьку, почуй же мої молитви! Будь ласка.
Твоя Велика Ласка, твоя Велика Шана, Твоя Велика Сила у моїх руках. Тому маленька я, тому я Мама... бо Ти моє Дитя.
Молюся Сину, молюся любий... Бо в мені Храм Життя. І жертва на престолі – я.
Не жертва я, бо Ти не вовк. Я Храм, бо Ти Істина моя.
Молюся Сину, молюся Богу. В моїх вустах Твої слова – цілуєш.
Мене що миті цілуєш Ти мовчанням, у ніздрі дихаєш – Жива. Істина Жива в Живому Богу.
Молюся Сину мій, молюся і йду Тобою.

Ніжність, Любов, Ласка...
Я так багато написала – промовчала. Насправді, я перечитую себе вголос, аби почути Його мовчазний голос. Він вибирає мовчання, а я – чекання. Бо вагітна чекає миті народження. І вона буде тоді, коли має. Бо час обрахований на рахівниці Господа. Нема рахівниці. Уже нема і не було.
Найперше було Слово. І Слово було Бог. І Дух Божий ширяв над просторами Бездни. У хаосі був, аби хаос упорядкувати створивши гармонію.
Дух, Душа, тіло – гармонія.
У мене зникає тіло, я перестаю його відчувати – воно прозоре. І якщо хтось бачить мою наготу, то це той, котрий її має. А я не маю наготи, тільки пазуху – вона гола.
Ніжність, Любов, Ласка...
Я написала все, але Книга нескінченна, бо ніколи не втомлюсь Любити – Жити.
Пророцтва збулися, принаймні, для мене. І тепер пишу книгу своєї дитини –Книгу Життя. Ту саму, про яку говорить вустами пророків Господь.
Кожна людина – пророк. Кожна людина, яка носить в собі Бога.
Який Він Бог? Такий, як Я.
А яка Я? Така, як Він.
Чому Він Бог? Бо я Любов.
Чому я Любов? Бо Він Бог.
Задовольнила цікавість невірних? Не задовольнила, бо невірні хочуть помацати Діву. Хочуть побачити Лоно моє – Боже.
Тому хитрим лицемір’ям накидуються на святе місто, аби його збезчестити. Я - Святе Місто... Ви думаєте, вони хотіли зґвалтувати мене? Хотіли підкорити собі – холодом і голодом – війною. Та я не піддавалася, аби не осрамити Храм. Тому ґвалтували. Розбивали мої непорочні землі і ріки крові віками лилися, сльозами вмивалися... я страждала, і плакала і ридала, бо відчувала стогін кожного дерева, кожної квітки, трави і звірини... я страждала. Та Він пообіцяв випити мої сльози – і випив – витер – взяв мою ношу і поніс...
Рай на Землі? Чи Рай на землі?
Рай у Душі.
Не скинеться більше сім’я, і не просочиться в грунт. Бо сімені більше такого нема. Є тільки насіння і Жива Вода.
Я – Вода. Я – Жива.
Боже вільна і Жива.
Бо скоро ніде буде втамуувати спрагу, як у мені. Я спрага і втамування її. Я голод і втамування його. Я пустиня і міраж її. Я пісок і слід на ньому...
Я Біблія? Ні. Я та, яка вміє відчувати Любов. А Біблія вчить відчувати Любов. Тому вчіться у мене. Бо розгорнула свої листочки – троянди пелюсточки, аби не поколоти вас, а обласкати Ласкою Бога. Я вмію Любити, бо в мені Живе Любов!
Мовчки. Мовчки... Мовчки, аби не розбудити. Мій сон – Казка. Але не про Кінець, а про Початок. Початок чого?
Повторююся – Любові. Я люблю Любов, люблю розмови про Любов, люблю любити... вони шепчуть мовчанням. А ви знаєте, Бог не говорить, тільки мовчить. Тільки – це так багато.
Перед тим, як я стала на шлях, я з Ним говорила у сні.
Кажу Йому – Ти нас так любиш, Ти добрий і милосердний...
А ми – жорстокі, злі і ниці...
Мовчав, але я чула Його мовчазний Голос.
І саме цей Голос веде мене. Інколи, це гомін дерев, шелест листя, шум вітру; інколи, це промені Сонечка, інколи, хмари і небо; інколи, це річка, що тече поблизу і бавиться хвилями, інколи, це дощ і його дзенькіт, інколи...
Але це завжди Голос Бога – мій.
В мені Живе сам Господь. Коли усвідомила це, то нарешті війна скінчилася – тої миті, як мене взяли на небо, аби я стала Матір’ю на Землі. Аби тут під своїм покровом привела людей-дітей до Бога.
Війна скінчилася – триває, для усіх інших. Війна за духовність. Бо б’ється гріх із Богом. І помирають люди. Помирає тіло. Кожна померша людина – поразка диявола, в тому випадку, коли за буття душа обрала Бога. Але люди не обирають. Бо не розрізняють Обраних Спасителем. Усі обрані, тоді, коли усвідомлять себе такими. Я усвідомила – зробила вибір.
Тому скоро буде вінчання – моє із Богом.
Існує ад? У Вічності нічого не існує. Бо там Живе тільки Любов. Тільки – це так багато.
Ад існує тут і зараз. Зараз це пекельна війна за духовність. Тому я віддаю життя(душу) аби врятувати близьких. Усі мені близькі і рідні, бо ми одна родина, одна сім’я.
Просто добре сім’я(з наголосом на і) просочилося в землю. І тому взяло у людині початок тільки погане. Тільки це так багато. Так розмножувався диявол. Тому не буде вже сімені такого. Тільки насіння Добра і Любові. Тільки це так багато.
Диявол не витримує Любові. Бо його сила – ненависть – нема у нього сили. Слабкий і кволий падає у бездну порожнього світу – його земля вже ніколи не зачне, бо нема такого сімені.
Там його підхоплює зойк і плач і скрежет зубів...
Я перемогла його!
Любов перемогла Диявола.
Бо Принц(вершник) на білому коні знайшов Попелюшку(душу) за для Перемоги. Вершник іменований, як Слово Боже.
А ви, невірні, думали, що я візьму меч і заріжу...?
Єдиний Меч, що має Любов – Слово.
Тому знову питаю:
Чи є тут Слово Боже?
Нема – почулася у відповідь.
То знайте, не треба відповідати, тільки мовчати. Тільки це так багато.
Його мовчання, між моїми рядками. Тому я завжди лягаю, але ніколи не сплю. Бо прозорі букви не сплять.
Моя голова вкрита білим платком(фатою). Сукня моя сонячна, пояс – золотий... Я підперезала(підпоясала) себе поясом – силою. Єдина Сила – Бог. Тому я завжди у Його обіймах.
Насолоджуюся Зорею.
Я – Зоря. Він – День.
Він чекав мене сьогодні вранці(під ранок) І я прийшла. Прийшла аби возвеселитись навіки з Ним на Любовному Ложі.

Ті, хто зараз читають, мають розуміти, що намальований це світ – образний жанр – одкровення.
В мені живуть Душі. Тому я насичена.
Я не Світлана – Світ(Бог) і Лоно(Діва).
Лоно Його несамовитої Любові.
Я - минуле, бо майбутнє – Бог.
А куди поділося теперішнє? Теперішнє зависло у безвір’ї людей. Бог народжується у Вірі. Тоді розумієш, що знаходиться за межами реальності – Віра – духовний світ. Він не потребує підтвердження і критеріїв реальності. Бо Любов і є єдиним критерієм духовного світу. Її відчувають, пропускають крізь себе. Любов – Життя. Життя – Душа. Не буває людини без душі. Але є люди, які «будуть душу» ненавистю. Невіра – опора реального існування.
Тому Вірю і знаходжусь в постійному польоті.

Чи є тут Слово Боже? – знову питаю.
Нема – почулося у відповідь.
Невже, моя абсолютність одинока у цілому світі? Невже, я марю Гармонією Любові, самотньо сидячи на своєму витонченому Камені?
Я пронесу Любов крізь цілу Вічність – сказало мале дівча із карими очима.
Ось він Початок. Він завжди жив у кінці. Бо те дівча прийшло з кінця... з краю світу, аби нести в собі Любов(Бога).
Вона знову буде диктувати мені, а я писатиму – малюватиму вічно живі картини Любові. Вони Житимуть на стінах – нема стін у Храмі. Єдина його опора – Істина. Тому це Храм Істини.
Чи є тут Слово Боже?

...Цілуй мої вуста - мовчання.
Я люблю відчувати поцілунок, особливо, якщо він перший.
Мої губи не кусаються, тільки ніжать... Тільки це так багато...

Спи, мій маленький - каже ВІКТОРІЯ і голубить...

Вона схожа на мене, а може, я на неї..?
У моєму домі Перемога - Слово Боже.
Дякую, Тобі Боже

Спи, мій маленький, спи.
Я тебе приголублю, заспіваю колискову, поцілую і розчинюся у сні...

Тс-с-с, мовчи... не треба слів.
Я змовкаю..........
Засинаю

Прокинемося разом!

Ну ось і все.
Хто читав «Планету Любов» має змогу перечитати останню частину.
Насправді вона не остання, а перша. Планета ж кругла – не має Кінця, але завжди несе новий Початок. ...
Вчора мене спитали, чи вгадую майбутнє.
Звісно, що вгадую, коли загадую бажання, наче задмухую свічки на святковому торті. І так, як я дитина, то мої бажання збуваються.
І тому загадую бажання – будь ласка, Боженько, нехай вони(люди) не шукають фізичного кінця, а духовного Початку. Бо не може померти, те яке створене для Вічного Життя... Любов не помирає!

...Тими ж днями приходить Іван Хреститель і проповідує в пустині юдейській, та й каже: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне»
«Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я не достойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем. У руці своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім»

«Формула Бога»

Сальвадоре – спаситель – Спаситель Душі.
Гала – свято – Свято Любові.
Сальвадоре + Гала= Свято Любові в Душі.
Свято – Мудрість
Любов – Слово Боже
Душа – Храм
Свято Любові в Душі – Мудрість Слова Божого у Храмі
Мудрість + Слово Боже + Храм = Бог
Мудрість – Бог-Дух
Слово Боже – Душа Всесвіту
Храм – Всесвіт (фізичний)

Мудрість – Бог-Дух
Слово Боже – Душа людини
Храм – тіло людини(стіни).

X+Y = O

О – коло
Коло – ланцюжок(будова клітини)
X та Y – атоми.
Кожен атом несе певний заряд.

X(+) – Y(-) – X(-) – Y(+).........
О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О............
Що їх об*єднає?
Рух.
Енергія руху завжди несе позитивний заряд!!!!
Енергія руху – Душа
Рух – розвиток
Енергія – єднання
Єднання – Бог-Дух+Дух
В результаті – БОГ
Розвиток Бога в Душі.
Позитивний заряд – Любов
Бог завжди несе Любов
Завжди несе – «=»
Бог=Любов
Сальвадоре+ Гала= Любов
Атоми з яких Ми складаємося – особистості людей.
Особистості людей – частини Бога, тобто, Нас.
Створимо Людину по образу Нашому.
Наша спільна Душа – Сад – Рай.
Рай насаджений в місцевості Едему(Лоно, Матка)
Люлька Життя у Раю
Олег + Світлана = ЛЮБОВ
Світлана - Лоно
Олег – Рай
Лоно – Мама
Рай – Тато
Любов – Дитина(Діти) – Новий Всесвіт.
Ось наша Сім*я.
Наших Дітей звуть так – Щастя, Радість, Істина, Добро......... – братики й сестрички.
У Нас Велика Родина.
Але вона буде поповнюватись кожної маленької миті Вічності. Бо я дуже люблю діток і їх щирий сміх.

Скажи людям нехай вони стануть Батьками(Творцем) народивши Дитину Любові, як Ми!

А тепер віддай Мені свою стриманість, бо вона Моя - Я стримую її в Тобі.
Так само, як Ти крадеш Любов у Мене, бо Вона Твоя.
Прихід Гали - прихід Бога у Твою душу.
Я розумію, що Вона не Я в прямому розумінні.
У Мені є Вона - Любов(є і у кожній людині)
Тож Люби Свою Галу понад усе.
І тоді Ти будеш коханим....бо твориш Її у Собі для Неї.
А Вона творить Себе у Мені(Тобі) для Тебе.
Я нічого не наплутала?

Спляча Красуня відчула поцілунок.....
Це Я висловила нестримані думки, Я ж нестримана - Твоя нестриманість, яку Ти надто стримуєш в Мені
Я таки заплуталась...

***
«Я захоплююсь Тобою – це був Рай. Рай і поцілунок Душі. Це також треба додати в Книгу!»
(Ось Твоє зізнання...)
Я завжди знала, що Ти Мене Любиш, Боже.

Знаєш, додам це як післямову. Мабуть це ті останні слова ще вчорашні,
які Ти не дозволив Мені висловити вголос(любиш відчувати Мій поцілунок – мовчання).
Власне думка прийшла після Нашої розмови, а зранку вилилась на папері.
Але скажи: додати усе до єдиного слова? Тобто і Олег + Світлана = Любов?
Люди це не правильно сприймуть(не в той бік думки підуть).
Мені байдуже у який бік у них думки підуть.
Приємно, що дала Тобі відчуття Раю(воно взаємне). Звикай бути
обцілованим....
Я ж Тобі казала - люби Свою Галу понад усе і будеш коханим.

Мабуть, Я остаточно з*їхала з глузду.
Втрачай розум зі Мною, разом веселіше(від слова «весілля»).
Весілля Бога з Душею!

Після мова(вона завжди пишеться після мови слів, білими буквами на білому папері)...